Нагрудный знак Легиона полковника Романа Сушко

Нагрудный знак Легиона полковника Романа Сушко. Выпущен весьма ограниченной партией в 1939 году. Знак выполнен в бронзе, имеет небольшие окислы, найден на чердаке. Вероятнее всего после чистки будет в очень хорошем состоянии. Имеет личный номер 40

Военные отряды националистов (в официальных документах ОУН Військові відділи націоналістів (укр.), в немецких документах Bergbauernhilfe[1] (нем.) (помощь крестьян-горцев); немецкая и украинская аббревиатуры аналогичны по написанию — ВВН; также, неофициально, — Легион Сушко, Украинский легион) — украинское добровольческое формирование в составе вермахта под командованием полковника Романа Сушко, созданное летом 1939 года для участия в нападении Германии на Польшу[2]. «Украинский легион» должен был поддержать вооружённые выступления украинских националистов на Волыни и в Восточной Малопольше и отвлечь на себя часть польской армии. Подписание в августе 1939 года Договора о ненападении между Германией и Советским Союзом и вступление советских войск на территорию Польши в середине сентября привело к тому, что эти планы оказались нереализованными. После выполнения «Украинским легионом» некоторых вспомогательных функций в полосе наступления немецкой армии он был расформирован.

Статут награждения Цитата из книги: "Перед походом на Cхід", Зиновій Книш, 1959 р.

ПРАВИЛЬНИК відзнаки В.В.Н. (Берґ-Баверн-Гільфе). 

1. Назва. 

2. Вигляд. Відзнака має назву: "Відзнака Військових Відділів Націоналістів". 

Легко вигнутий бронзовий щитик, у формі кружка, промір 43 мм, довкола обвідка в виді сплетеного вдвоє шнурочка, грубини 2 мм. На щиті націоналістичний тризуб. Довкола тризуба напис: Слава Україні. На спідній стіні щита, над шпилькою до причіплювання є напис: ВВН, порядкове число й рік видання відзнаки. 

3. Право признання й ношення відзнаки. 

Провід ОУН нагороджує нею: 

а) всіх старшин, підстаршин і стрільців, що були в складі українських озброєних відділів (Українського Леґіону) в німецько-польській війні 1939 року. 

б) членів Організації, що визначним способом причинилися та клали основи до творення ВВН. 

в) чужинців, що заслужилися при організуванні або безпосередньою участю у ВВН. 

г) право посідання відзнаки ВВН надає Провід найближчій рідні поляглих стрільців. 

4. Місце ношення відзнаки. 

Відзнаку ВВН носити на лівій кишені уніформи або цивільного одягу, по середині, 30 мм. від горішнього кінця кишені (не кляпи). 

5. Утрата права носити відзнаку. 

Право носити відзнаку тратить: 

а) хто діяв би на шкоду українській нації, 

б) хто знеславив би ім'я українця якимнебудь неетичним учинком. 

6. Евіденція відзнак. 

Точну евіденцію осіб, що одержали відзнаку ВВН провадить визначений Проводом відпоручник. 

Краків, у грудні 1939 року. 

(—) Сушко Роман полковник 
(—) Свобода Осип, поручник